Е-книга

Е-книги та про е-книги

Чер

12

Історичний брейн-ринг

   В законі України “Про загальну середню освіту” одним із найважливіших завдань шкільної освіти визначено формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду. Виконання цього важливого завдання вимагає від учителя не тільки кропіткої і наполегливої праці щодо вдосконалення традиційних форм і методів навчання, а й пошуку нетрадиційних.
   До цього педагога спонукає також те, що в учнів падає інтерес до знань, часто зустрічається байдуже ставлення до навчання, а то й навіть відверте небажання вчитися і відвідувати школу. Тому на перший план виходить виконання завдання, яке полягає в підвищенні інтересу учнів до вивчення навчальних дисциплін.
   На мою думку одним із способів його (завдання) виконання є широке використання методів навчальної гри. Навчальну (дидактичну) гру ми розглядаємо як цікаву для учнів діяльність, що спрямована на формування знань, умінь і навичок. Однак одразу слід зауважити, що серед науковців і вчителів-практиків до цього часу не вироблено єдиних підходів до визначення поняття “навчальна (дидактична) гра” та й навряд чи найближчим часом це буде зроблено, враховуючи надзвичайну складність цього, на нашу думку без усякого перебільшення, умовно кажучи, складного педагогічного явища. Адже виконання школярами одного і того ж завдання в одному випадку може розцінюватися як навчальна вправа, а в іншому як навчальна (дидактична) гра. Наприклад, визначення істинних і хибних тверджень при виконанні письмового завдання з історії вважається навчальною вправою, а якщо необхідно знайти помилку у тексті (безперечно не таку, яка лежить на поверхні), і в цьому беруть участь команди, які змагаються між собою, то це вже буде грою.
   За методикою проведення педагогічна наука виділяє різні види ігор, зокрема рольові, сюжетні, ділові, ігри-змагання. Якщо виходити з дидактичної мети, то ігри можуть бути актуалізуючими, формуючими, узагальнюючими, контрольно-корекційними.
   У навчальному посібнику, який пропонується увазі читачів, автор вирішив обмежитися виключно брейн-рингом, який здебільшого є узагальнюючою та контрольно-корекційою грою. Саме ігри-змагання, на наше глибоке переконання, є найбільш цікавими для учнів і саме вони з числа інших ігор найбільше сприяють підвищенню інтересу школярів до вивчення історії. Адже прагнення перемогти в учнів не тільки середньої, а й старшої вікової ланки, настільки велике, що воно змушує школярів дуже ретельно готуватися до гри, усуваючи цим самим прогалини у знаннях, поглиблюючи їх (знання), працювати з додатковою літературою, відшуковувати нові підходи до вирішення тієї чи іншої навчальної проблеми.
   У посібнику пропонуються запитання з брейн-рингу різного ступеня складності, які можна використати у класах із різним рівнем підготовки суб’єктів навчального процесу, із різним рівнем організованості і здатності до творчої праці і самостійного мислення.
   Але у якому б класі гра не застосовувалася, вона повинна бути цікава її учасникам, повинна їх захоплювати, полонити їхню уяву, вона має бути жвавою і дотепною, радісною і легкою.
   Багаторічна практика проведення навчальних ігор автором цього методичного посібника показала, що найулюбленішою грою для учнів є брейн-ринг. Ця гра проводилася не тільки на уроках і в позаурочний час, а навіть на Всеукраїнському рівні.
   Ми розглядаємо брейн-ринг як командну гру, як колективний пошук істини. 20-ти річна практика проведення змагань з брейн-рингу між командами шкіл міста Мукачева, і, безперечно, ігри на уроках, довели корисність та високу ефективність використання вищеназваних завдань і велику зацікавленість учнів у цих завданнях. Адже завдяки брейн-рингу активізується навчальний процес, розвивається творче, логічне і нестандартне мислення учнів. Ця гра сприяє кращому засвоєнню термінів і понять, стимулює учнів до кропіткої роботи з першоджерелами та додатковою літературою, тренує пам’ять, розвиває кмітливість, виробляє вміння застосовувати здобуті знання на практиці, поглиблює та урізноманітнює внутрікурсові та міжпредметні зв’язки.
   Бажання учнів здобути перемогу у грі є хорошим стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого навчального матеріалу, оскільки дуже мудро твердили римляни: “Repeticio est mater studiorum” (Повторення – мати навчання).
   Брейн-ринг найбільше подобається учням тим, що він є командною інтелектуальною грою, в якій гравці обох команд знаходяться в рівних умовах. Під час цієї гри вони вчаться колективному мисленню і творчому застосуванню на практиці здобутих теоретичних знань. Вони вчаться мислити не тільки правильно, а й швидко, виробляють навички та вміння методом мозкового штурму за короткий час знаходити правильну відповідь, відкинувши при цьому все другорядне. Певною мірою можна навіть стверджувати, що учні вчаться діяти в екстремальних ситуаціях, з якими вони часто зустрічаються в наші важкі часи.
   Щоб домогтися максимального ефекту від гри треба вміло скласти запитання. Наш досвід довів, що при цьому треба дотримуватися, щонайменше трьох правил:

1. Підручник, першоджерела, методичні посібники тощо не повинні містити прямої відповіді на поставлені запитання.
2. Підготовка до відповіді повинна включати як мінімум 2 мислительні операції.
3. Запитання має бути сформульоване в ігровій формі, але відповідь повинна бути однозначною.

 

Серед запитань з брейн-рингу можна виділити чимало типів. Зупинимося коротко на типах запитань по брейн-рингу з історії.
І-ий тип запитань – запитання на між предметні зв’язки. Наведемо 3 приклади:

1. Що єднає одну з форм рельєфу в Африці (географія), “Пісню про нібелунгів” (зарубіжна література), та “Міф про золоте руно” (історія)?
Відповідь: В Африці є Драконові гори, а в “Пісні про нібелунгів” і в “Міфі про золоте руно” діє Дракон. Отже, єднає Дракон.
2. Про цього короля говорили, що його потягнуло до холодного повітря. Про якого саме короля і чому ?
Відповідь: Філіп ІІ (король Іспанії) переніс свою столицю в Мадрид, що в перекладі з арабської означає “потік холодного повітря”.

Відповідаючи на це запитання, учні повинні знати, що означає в перекладі з арабської мови слово “Мадрид”, знати, що саме Філіп ІІ переніс сюди столицю Іспанії, а вже після цього, проявивши кмітливість, пояснити вираз “потягнуло до прохолодного повітря”. Тобто, як уже зазначалося вище, за короткий час треба провести кілька мислительних операцій.

3. Що єднає єзуїтів, пересування в Антарктиді та біль?
Відповідь: Єзуїти клялися папі Римському у тому, що вони будуть вірно служити йому як собаки, в Антарктиді пересувалися в санках, в яких запрягали собак, а біль – це собака здоров’я.

 

ІІ-ий тип запитань – на між курсові зв’язки.
Наведемо два приклади:
1. Що єднає один з винаходів ассірійців у військовій справі (історія стародавнього світу), одне з досягнень греків в архітектурі (історія стародавнього світу) та обгороджування в Англії (історія середніх віків)?
Відповідь: ассірійці винайшли понтонні мости із надувних овечих шкір, греки створили іонічні колони, верхня частина яких була схожа на роги вівці, а англійці проводили обгороджування, щоб відвести землю для випасання овець. Таким чином, єднає вівця.
2. Що єднає полювання на зайця у первісних людей (історія стародавнього світу), римську легку піхоту (історія стародавнього світу) та перемоги англійців у битвах Столітньої війни (історія середніх віків)?
Відповідь: На зайця полювали з луком, римська легка піхота мала на озброєнні луки, а англійці здобули ряд вирішальних перемог у Столітній війні завдяки своїм лучникам. Отже, єднає лук.

 

ІІІ-ій тип запитань – закінчити фразу. Для відповіді на запитання цього типу потрібно мати не лише певні знання з історії, а й уміння їх застосовувати на практиці, проявляти кмітливість і вміння логічно мислити. Наведемо три приклади:
1. Ніхто не може скасувати рішення папи, а папа …
Відповідь: … може скасувати будь-яке.
2. Якщо васал не дасть присягу сину померлого сеньйора, то він …
Відповідь: … втратить феод.
3. Закінчіть фразу із законів царя Хаммурапі:
“Якщо людина купить раба, але не зможе показати продавця, то вона …
Відповідь: … злодій”.

 

ІV-ий тип запитань умовно можна назвати “хто (що) зайвий (зайве) і чому?” Наведемо два приклади:
1. Бабек, Хуан Чао, Хлодвіг, Каль, Тайлер. Хто з них зайвий і чому?
Відповідь: Хлодвіг, тому що він був королем, а всі інші – керівниками повстань.
2. Цезар, Помпей, Красс, Лукулл. Хто з них зайвий і чому?
Відповідь: Цезар, тому що він єдиний серед цих полководців був диктатором.

 

V-ий тип запитань носить умовну назву “Кого (чого) не вистачає в списку і чому?” Це можуть бути історичні діячі, дати, терміни, поняття тощо. Наприклад: Якого історичного поняття не вистачає в списку і чому: община, цех, феодальна драбина, церква?
Відповідь: В середні віки люди, відчуваючи свою незахищеність, об’єднувалися в організацію: селяни – в общину, духовенство – в церкву, ремісники – в цехи, феодали – в феодальну драбину, а купці в гільдію. Таким чином, не вистачає слова “гільдія”.

 

VІ-ий тип запитань – “історичні рівняння”. Наведемо два приклади:
1. Народ грецькою + прилад для укладки волосся = історичний діяч Греції. Назвіть його.
Відповідь: Демосфен.
2. Бог в Єгипті + музичне вітання + одна з голосних букв = слово, пов’язане з середньовічним містом.
Відповідь: Ратуша.

 

VІІ-ий тип умовно можна назвати “Впізнай подію, явище, діяча”. Запитання такого типу повинно бути складене таким чином, щоб на перший погляд воно мало кілька варіантів правильних відповідей і, тільки, звернувши увагу на всі деталі, можна було вибрати одну вірну відповідь. Наведемо два приклади:
1. “Найманці, які боролися на боці обох ворогуючих держав розбрелися по країні і грабували міста і замки. Продовжити грабіж вони не змогли через заколот, який почався несподівано для них. Всі вони об’єдналися для його придушення. Про який заколот іде мова?
Учні, сприйнявши цей текст на слух, можуть подумати не тільки про повстання Жакерія під час Столітньої війни, (а це правильна відповідь), вони можуть згадати війни в Європі в часи Реформації, революцію в Нідерландах, Тридцятирічну війну. Тому за короткий час шляхом відкидання неправильних версій треба вибрати ту з них, яка буде вірною.
2. ”Жителі шукали порятунку у вежі, до якої було прикріплено ланцюг, але венеціанські кораблі його прорвали. По драбинах почався штурм з моря”. Про яку подію йде мова в тексті?
Тут не важко здогадатися, що мова іде про штурм Константинополя, однак можливі два варіанти – 1204 р. і штурм 1454 р. Тому учні повинні звернути увагу на таку деталь, як участь венеціанських кораблів і вони зможуть дати вірну відповідь (1204 р.).

 

VІІІ-ий тип – завдання на чисто логічне мислення, де знання фактичного матеріалу, або зовсім непотрібні, або в них є потреба лише в незначній мірі. Наведемо три приклади:
1. Закінчіть фразу: “Якщо правила не дозволяють виграти, то джентльмени …
Відповідь: “… міняють правила”.
2. Закінчіть фразу: “Краще жахливий кінець, ніж жах …
Відповідь: “… без кінця”.
3. Закінчіть фразу: “Коли посол Дарія ІІІ запропонував Македонському півцарства, друг Олександра Парменіон сказав, що якби він був царем, то погодився б на таку пропозицію. На це Македонський відповів що він теж погодився б, якби …
Відповідь: “… був Парменіоном.”

 

В ІХ–му типі запитань треба вставляти пропущені слова. Обмежимось одним прикладом:
1. Багатим можна …, а знатним треба …
Відповідь: … стати, … народитися.

 

Х-ий тип запитань носить назву “Розшифруйте запис”. Наведемо два приклади:
1. В одному з візантійських документів збереглися такі слова: “Юстиніан, 5 років, 10000”. Розшифруйте запис.
Відповідь: “В часи Юстиніана 10000 будівельників за 5 років збудували Софійський собор”.
2. Розшифруйте запис: “Каносса, 1177, 100, Венеція”.
Відповідь: “У 1177 р. у Венеції, рівно через 100 р. після приниження у Каноссі, німецький імператор знову був змушений стерпіти приниження перед папою римським”.

 

Умовна назва ХІ-го типу запитань: “Криве дзеркало.”
Суть його полягає в тому, що вираз, який в підручнику виділено жирним шрифтом і взято в лапки, зачитується для гравців такими словами, де до кожного слова з виразу підібрано слово-антонім, а де це неможливо – то інше слово. Наведемо три приклади:
1. “Гірше жити з деревом, ніж з переїданням”.
Відповідь: ”Краще вмерти від заліза, ніж від голоду.”
2. “Ви, мами, маєте підкорятись усім тваринам і лісам”.
Відповідь: “Ми, папи, покликані панувати над усіма народами і державами”.
3. “Городяни п’ють воду як свині, а живуть не так, як бджоли”.
Відповідь: “Селяни їдять траву як вівці, а вмирають, як мухи”.

 

ХІІ-ий тип – знайдіть помилку в тексті. Суть цього типу запитань полягає в тому, що ведучий зачитує текст, в якому все правильно за винятком однієї помилки, яку можна помітити лише в тому випадку, якщо сприймати текст в цілому і з максимальною увагою слухати кожне слово ведучого. Наведемо два приклади:
1. Нові дворяни виробляли продукти для продажу на ринку, експлуатували батраків, будували мануфактури, отримували від селян оброк.
Відповідь: Нові дворяни не отримували від селян оброку, це було характерним для старих дворян.
2. На засіданні римського сенату розглядалися питання про укладення миру з Мітрідатом, звіт про витрати грошей і про збільшення зарплати консулам.
Відповідь: “Консулам зарплату не платили, і тому на засіданні сенату це питання не могло розглядатися.”

 

ХІІІ-ий тип – запитання, при відповіді на які треба пояснювати дії того чи іншого діяча, історичні явища, розвиток матеріальної і духовної культури тощо. Для відповіді на запитання цього типу замало знань фактичного матеріалу. Тут потрібно проявити кмітливість і нестандартне мислення, а іноді й почуття гумору. Наведемо три приклади:
1. У стародавніх австралійців був такий метод полювання на кенгуру, як підпал трави і напад на звіра, який тікав. Підпал трави доручали людям похилого віку. Чому?
Відповідь: Тому що на інше вони не були здатні.
2. Римський консул Таркват дав наказ убити власного сина тільки за те, що він здобув перемогу над ворогом, вступивши у бій без дозволу командира. Чому?
Відповідь: В римському війську була дуже сувора дисципліна і найменше порушення суворо каралось. Крім того, даний випадок, коли консул дав наказ убити власного сина, повинен був стати наукою для інших.
3. В ХVІІ ст. драгунів називали напівпіхотою. Чому?
Відповідь: Тому що вони використовували коней лише для пересування під час маршу, а в бій ішли в пішому строю.

 

ХІV-ий тип запитань вимагає знання учнями походження історичних термінів і понять. Наведемо три приклади:
1. Скажіть грецькою мовою “головнокомандуючий”.
Відповідь: Стратег.
2. Скажіть латинською мовою “закрита кімната”.
Відповідь: Конклав.
3. Скажіть латинською мовою “спадщина”.
Відповідь: Герб.

 

   Типи запитань до правового брейн-рингу є аналогічними і тому, щоб уникнути дублювання про них не йтиметься у передмові. Не наводяться у посібнику і приклади завдань з правового брейн-рингу у зв’язку з тим, що такі завдання були опубліковані в кількох книгах виданих одним із співавторів цього посібника.
   Але ігри-змагання, які є предметом викладу у пропонованій увазі читачів книзі, не обмежуються брейн-рингом. Увазі наших колег і учнів пропонується цілий ряд інших ігор, які є менш складними, можливо де в чому менш цікавими, але які з успіхом можуть бути використані як на уроках так і в позакласній роботі.
   Однією з таких ігор є “Живий ланцюжок”. Суть цієї гри полягає в наступному. На аркуші паперу подано 10 завдань, на які в письмовому вигляді треба дати відповіді. Відповіді короткі, як правило не більше трьох слів. По одному такому аркушу паперу на кожний ряд у класі на задню парту видається одночасно і учні з кожної парти мають письмово відповісти максимум на два, а мінімум на одне запитання і передати завдання далі по ряду. Перемагає той ряд, який першим правильно відповість на всі запитання. Ступінь складності завдань залежить від рівня підготовки класу. Це можуть бути як чисто репродуктивні завдання так і творчі, які за ступенем складності наближаються до брейн-рингу. Завдання у цій грі можуть бути найрізноманітнішими. Можна перевірити при виконанні цього завдання знання школярами імен історичних діячів, діячів культури, знання історичних термінів тощо. На проведення “Живого ланцюжка” доцільно відводити не більше 5 хв. на уроці. Гра може бути використана як на повторювально-узагальнюючих уроках, які проводяться у формі гри (як правило на початку уроку) так і на уроках засвоєння нових знань при актуалізації опорних знань.

 

   Однією із найпопулярніших ігор серед наших учнів є гра “Щит”. Вона є і найбільш веселою грою. Адже для перемоги в ній потрібно не тільки володіти навчальним матеріалом на належному рівні, а й мислити швидко, оперативно орієнтуватися в ситуації, бути спостережливим і навіть бути здатним до швидких рухів руками.
   Для проведення цієї гри потрібно для двох команд у складі 6-7 учнів, підготувати певну кількість букв, які мають бути намальовані на аркушах картону формату А4. Після багаторічних спроб підібрати оптимальний склад букв співавтори посібника прийшли до висновку, що найбільш дидактично виправданим буде наступний: А – 3 примірники, Н, Т, О, С, К, П – по 2 примірники, І, Д, М, З, Е, В, Х, Л, У, Р – по 1 примірнику.
   При проведенні цієї гри учитель пропонує її учасникам скласти певне слово з правознавства чи з історії, однак не називаючи його при цьому, а тільки формулюючи певні його ознаки. Наведемо з цього приводу наступний приклад: у стародавньому Римі це була рада старійшин, у царській Росії у ХІХ ст. це була вища судова установа, а в США це одна із палат конгресу. (Сенат).
   Складність “Щита” полягає в тому, що команда, порадившись, спочатку має обрати потенційні варіанти для відповіді, а вже потім вибрати той єдино правильний, який допоможе їй першою скласти слово і отримати бал. Із кількох потенційних варіантів для відповіді можна обрати тільки один тому, що на інші просто не буде потрібних букв. Тому учасники гри спочатку повинні з’ясувати для якого із можливих для складання слів є всі букви і вже тільки після цього почати складати слово.
   У залежності від рівня підготовки класу, типу уроку та деяких інших факторів для гри “Щит” може бути запропоновано від 7 до 15 завдань. Використовуємо цю гру виключно на повторювально-узагальнюючих уроках. Приклади завдань, які наводяться у пропонованому методичному посібнику є здебільшого репродуктивними, але зустрічаються серед них і творчі завдання. Однак останні можна застосовувати у класах із високим рівнем підготовки учнів, щоб не затягувати гру. На “Щит” доцільно відводити 5 -7 хвилин.

 

   Суть пропонованої у книзі гри “Шаради” полягає в тому, що у трьох словах, які даються школярам (“сировина”), знаходиться по одному складу слова, яке треба віднайти. При цьому слід зазначити, що це не обов’язково має бути іменник. У класах із низьким рівнем підготовки бажано розв’язувати такі шаради, де перший склад слова, яке віднаходиться, має міститися у першому із запропонованих у якості “сировини” трьох слів, а другий і третій – відповідно у другому і третьому словах. Наприклад, ГОГЕНЦОЛЛЕР – КОРОВА – ДОТИК (ГЕРОДОТ) При цьому слід зауважити, що склад слова, яке віднаходиться може не співпадати із складом слова, яке відноситься до “сировини”. У класах із високим рівнем підготовки завдання бажано ускладнити таким чином, щоб перший склад слова, яке треба віднайти, містився в другому або ж третьому словах, які пропонуються як “сировина”, а відповідно другий склад у першому або ж третьому і т. д.
   Гру можна проводити здебільшого на повторювально-узагальнюючих уроках, але вона може бути також використана у якості домашнього завдання. На повторювально-узагальнюючому уроці, який проводиться у формі гри, для розв’язування шарад доцільно виділити 4-5 хв., а сама кількість шарад не повинна перевищувати 5. При цьому учні повинні знати їх тематику. Наприклад, на повторно-узагальнюючому уроці по темі “Стародавня Греція” тематикою шарад може бути “Культура Стародавньої Греції”. При розв’язуванні шарад клас бажано поділити на 5-6 команд. Перемагає та команда, яка за відведений проміжок часу розв’яже найбільше шарад або ж та, котра першою розв’яже всі шаради достроково. Однак гру доцільно продовжити до закінчення того часу, на який вона розрахована.
   Якщо на уроці учні розв’язують шаради, які є однаковими для всіх, то на домашнє завдання їм можна запропонувати обмінятися шарадами, які вони склали самостійно. Таке завдання може виконуватися як індивідуально так і групою школярів.

 

З успіхом може бути використана на уроках різних типів гра “Хто поставить крапку?”. Здебільшого вона використовується для актуалізації опорних знань на уроках, де вивчається новий матеріал та на повторювально-узагальнюючих уроках. Суть гри полягає в тому, що вчитель пропонує школярам дати певний перелік складових якого-небудь, умовно кажучи “правового чи історичного явища”, з умовою, що кожен учень називає тільки одну складову, а перемагає у грі той, хто останнім дасть правильну відповідь. Якщо відповідь якимось із учасників гри буде дана неправильно або ж хтось із них повторить відповідь, дану уже раніше, то такий учень вибуває з подальшої участі у цій грі. У залежності від рівня підготовки класу і часу, який відводиться для проведення гри, про яку йде мова, а також у залежності від типу уроку кількість правильних відповідей може коливатися від 7 до 20. У класах з високим рівнем підготовки школярів можна поставити таку умову, що переможцем буде вважатися учень, тільки у тому випадку, якщо він назве таку складову, якої нема у шкільному підручникові.

 

На повторювально-узагальнюючому уроці на тему “Стародавній Рим” було запропонована наступні завдання:
1. Назвіть найвідоміших римських консулів та імператорів.
2. Назвіть найвизначніших діячів культури Стародавнього Риму.

 

Непоганим тренінгом для школярів є така гра як “Історичне лото” (“Правове лото”). Гра містить, як правило, тільки репродуктивні завдання. Її суть полягає в тому, що на великому аркуші паперу міститься від 20 до 50 клітинок, у яких записані відповіді на запитання, які (запитання) містяться на картках, котрі, як правило, того ж розміру, що й клітинки на аркуші паперу. Учні повинні кожну картку із запитанням, покласти до відповіді на це запитання, яка міститься у відповідній клітинці. Перемагає той, хто першим правильно розкладе картки. Гра може проводитися як індивідуальне змагання і як змагання команд. При цьому слід зауважити, що в команді не може бути більше трьох учасників, тому що інакше вони фізично заважатимуть один одному. Гра здебільшого проводиться на повторювально-узагальнюючих уроках. Вона може проводитися паралельно з іншими іграми. Частина учнів класу може розв’язувати шаради, а частина грати у лото.

 

   Великий інтерес у школярів викликає гра “Дуель”, суть якої полягає в тому, що за певний проміжок часу (як правило 1 хв.) вони повинні дати якнайбільше правильних відповідей на запитання вчителя. Для цього створюються дві команди по три - чотири особи. Запитання до команд, ставляться по черзі (спочатку грає одна команда, а потім - друга). Перемагає та, яка за відведений проміжок часу дасть найбільше правильних відповідей. При складанні завдань треба домогтися того, щоб вони були для обох команд однакового ступеня складності і приблизно однаковими за кількістю слів (з урахуванням як запитання, так і відповіді). “Дуель” може бути використана як на повторювально-узагальнюючих уроках так і на уроках, на яких вивчається новий матеріал для актуалізації опорних знань. Завдання для цієї гри, як правило, є репродуктивними.

 

 

Замовити цю е-книгу можна в інтернет-магазині UkrProg.com

 

Коментарі відключено.

Copyright © 2009 Е-книга Тема скачана з сайта Теми для Wordpress. Локалізація сайта Світ Wordpress.